Якщо ви втратили або пошкодили свідоцтво про право власності на житловий об’єкт, в Україні його можна замінити на витяг із Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до чинного законодавства України, втрата документа, що підтверджує право власності на житло, не перешкоджає власнику здійснювати будь-які операції із цією нерухомістю.
Законодавчі акти для вирішення питання
У статті 2 Закону України №1952-15 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зазначено визначення державної реєстрації. Воно означає, що державні органи офіційно визнають права власника на житло, їх зміну або відмову від них.
Ці акти підтверджуються нотаріусом, який додає відповідний запис до державної бази даних – Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (скорочено – Держреєстр прав). Власник вважається таким, що має права на житло з дня його державної реєстрації у нотаріуса (якщо це передбачено законами, які регулюють право власності на житло).
Право власності на нерухомість, яке виникає в результаті підписання договору, підлягає оформленню у нотаріуса. У статті 27 Закону №1952-15 зазначено, що для нотаріальної реєстрації договору її учасники мають надати нотаріусу такі оригінали документів або їх офіційно завірені копії:
- договір про здійснення операції з нерухомістю;
- судове рішення про надання права власності на нерухомість, визнане законним;
- свідоцтво про право на частку спільного майна подружжя після смерті чоловіка або дружини;
- свідоцтво, видане органами приватизації житла у державному секторі;
- свідоцтво про придбання нерухомості на аукціоні, засвідчене нотаріусом;
- свідоцтво про спадщину, видане нотаріальною конторою або консульством України.
Після завершення процедури державної реєстрації нотаріус надає клієнту витяг про внесення запису до Держреєстру прав у друкованому або цифровому вигляді. Довідки від державного реєстратора, як у паперовій, так і в електронній формі, мають однакову юридичну силу й містять посилання на відповідний запис у Держреєстрі прав.
Для отримання паперового дубліката витягу із Держреєстру прав власник житла звертається із заявою до нотаріальної контори, де було зареєстровано об’єкт нерухомості.
Особливості отримання копії документа у паперовій формі
До 1 січня 2013 року нотаріуси та уповноважені державні реєстратори не використовували електронний документообіг. Заявникам видавалися нотаріально засвідчені паперові свідоцтва, виписані від руки на спеціальних бланках, а в нотаріальних конторах залишалися копії всієї документації.
Після цієї дати електронний документообіг став обов’язковим у роботі нотаріусів. З’явилися програми для ведення Держреєстру прав. У статті 3 Закону №1952-15 зазначено, що всі права на нерухомість, зареєстровані до 1 січня 2013 року, залишаються чинними.
Якщо сторони угоди мають справу з об’єктом, зареєстрованим до 2013 року, нотаріус зобов’язаний запитати підтвердження даних у відповідних державних органах.
Постанова КМУ №1127 від 25.12.2015 року встановлює порядок отримання дублікатів документів про права власності на житло, зареєстрованих до 01.01.2013 року. Для цього власник має надати:
- копію пошкодженого документа;
- заяву, написану власноруч.
У разі втрати або крадіжки документа власник повідомляє про це у друкованих ЗМІ, додаючи інформацію про ім’я власника, номер документа та дату його видачі. Екземпляр оголошення подається разом із заявою до нотаріуса.
Оригінал документа не відновлюється, але видається дублікат, або запити спрямовуються до Державного нотаріального архіву.
